Яблуня РЕНЕТ СИМІРЕНКА

Яблуня  РЕНЕТ СИМІРЕНКА

Синоніми: Ренет Семіренко, Ренет зелений симіренко, Ренет зелений незрівнянний мліївський
Сорт невідомого походження. Виявлення, розмножений і поширений у 60-80-ті рр. минулого століття в Млиївському саду Платоном Федорович Семіренко. Описаний і введений у каталог Левоміановичем Сімренко у 1880-1890 рр. Втрата сортом своєї істинної назви в 1937 р. у зв'язку з незаконним репресуванням В. Л. Сімренко (реабілітований у 1958 р.), а також схожість дерев Ренета Семіренко з Зеленкою Вуда привели до змішування назв цих двох сортів і необ'єктивного заниженню товарних якостей першого з них.
Плоди Ренета Сімренко неодноразово нагороджалися дипломами та медалями на міжнародних виставках.

Дерево середньоросло, у південних районах України за високої агротехніки й зрошення сильноросле, дощовисте, до ґрунту не вимогливе, але на перевологих ґрунтах, особливо в знижених місцях, часто пошкоджується морозами. У сувору зиму 1986/1987 р. на Корсунь-Шевченковському держсортоучистці Черкаської області дерева посадки 1981-1983 рр. підмерзли на 3-4 бала. У південних районах України з достатнім для сорту вегетаційним періодом дерева цілком зимовостійкі. У центральних і північних зонах України, де в окремі роки дерева сильно підмерзають, треба вирощувати їх на штанах Антонівки звичайної й Боровинки. Під час вибору ділянки під сорт перевага треба віддавати підвищеним і рівним місцям.

Сорт сильно вражається паршою й мудристою росею, що без належного хімічного захисту знижує врожайність і товарність плодів.

Крона широкопірамідна, плоскокругла або розкидна, зі звисаючими гілками, густа. Поготівна здатність добра, що забезпечує швидке відновлення крони після підмерзання. Нижні основні гілки відходять від стовбура під кутами 65-70 °C.
Кора на штамбі, що лущиться, сіра, з коричневим відтінком, пагони середньої товщини, зеленувато-жовті. Листя середньої величини, світло-зелене, подовжене, платівка увігнута, вигнута донизу. Пристильники подовжено-ланцетоподібні. Нирки притиснені, середньої величини, конічні, опущені.

Дерево швидкоплідне. На сильнорослом підіймання в порогу плодоносіння вступає на 5-6-й рік після саджання в сад і швидко нарощує урожай. Урожайність молодих насаджень висока щорічна, дорослих — рясна, але періодична (через рік). У українському НІІ зрошуваного садівництва на досвідченій зрошуваній ділянці в середньому за вісім років (1965-1972) врожайність 11-19-річних насаджень становила 477 ц/га. На Млиївській досвідченій станції садівництва в середньому за 1984-1987 рр. 9-13-річні дерева, привиті на напівкарліковий підвой 54-118, дали 290 ц/га. В окремі роки (1986 р.) на клоновому подві ММ 112 врожайність досягала 746 ц/га. Плодоносить переважно на простих і складних кольчатках. Час цвітіння середньопічніший. 

Однорічні саджанці в вихованці середньої сили росту, добре зайвкі, сильно розтулені, опущені. Верхні гілки крони відходять від стовбура під кутами 40-45, нижні — 55-60° і тупішими. Листя подовжено-яйцеподібне, зморшкисте, зелене, блискуче. Черевик середньої або нижчої товщини, завдовжки 2-2,5 см, прямий, відходить від втечі під кутом 45-50°. Кора на штамбі жовто-зелена, восени — з коричневим відтінком.
Плоди на молодих деревах великі, масою 150-200 г, на старих, особливо за рясного плодоношення, середньої та вищої величини, округло-конічні, нерідко нерівнобокі. Причашне поглиблення слабобристе. Чашечка у великих плодів напівзакрита, у середніх — закрита. Лійка середньої глибини, широка, часто (переважно в дрібних плодів) оржавіє. Плодоножка коротка, товста. Шкіра плодів під час знімання врожаю зелена, гладка, блискуча, трохи олійна, на сонячній стороні з червонувато-коричневим рум'янцем і добре помітними великими, світлими підшкірними точками; в міру дозрівання плодів вона стає світло-зеленого або зеленувато-жовтого кольору. М'якоть біла із зеленим відтінком, щільна, соковита, ароматна, кисло-солодка, з гармонійним поєднанням цукру та кислоти, високої десертної якості. У плодах міститься: сухих розчинних речовин 10,25-14%, Цукров 7,34— 11,45, кислот 0,45-0,99, пектинів 0,66—1,21%; Р-активних речовин 142 — 273, вітаміну С 1,26—17,4 мг у 100 г сирої маси.

Позднезимний сорт.

Знімна зрілість плодів настає наприкінці вересня — на початку жовтня, споживча — у грудні. Зберігаються до травня, іноді й довше, не в'януть. Транспортабельність добра. Використовуються для споживання у свіжому вигляді, для мочення та різних видів перероблення.

Переваги: швидкоплідність і висока врожайність дерев, високі смакові якості, неосипажність, тривала легкість і гарна транспортубельність плодів.Недостатності: знижена зимовостійкість дерев, сильна виразність плодів і листя паршою і борошниста роса, періодичність плодоносіння.

Популярність у всіх зонах України, а також на півдні Росії, у Середньій Азії, в Азербайджані, Вірменії, Казахстані та Молдові. У багатьох зонах поширення займає 35-40% серед сортів зимового терміну дозрівання.

Ренет Семіренко широко використовується в селекційній роботі. З його участю вітчизняних селекціонерів-плідноводів виведено 37 сортів, з яких п'ять районовано — Альпініст, Дивовижне, Кальвіль донецький, Кутузовець, Жовтогарячий. 
Використовуючи Ренет Семіренко в селекції, треба мати на увазі, що цей сорт стійко передає своєму потомству швидкоплідність, стійкість до плодів, але часто переважає кислий смак; в гібридних сутичках домінують сітківці з незабарвленими плодами, навіть якщо другий партнер схрещування має плоди з яскравим покривним забарвленням. Гібридне потомство Ренета Сімренко сильно вражається паршою й борошнистою родою, тому його переважно схрещувати з олігогенами стійкості проти хвороб.

Виробник:  досвідчене господарство інституту садівництва Національної академії аграрних наук України

 Відсилання по Україні: служба перевезення  Нова пошта и Ин-тайм.  По Києві  доставка кур'єром.

<!--[if gte mso 9]>